Департаменти КМДА представили проєкти імплементації елементів безбар’єрності в міські цільові програми на 2024 рік
Департаменти Київської міської державної адміністрації представили результати роботи з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні за 2023–2024 роки та обговорили плани, щоб скоординувати свої дії на друге півріччя 2024 року. Для цього за дорученням Київського міського голови Віталія Кличка у столиці пройшов перший проєктний семінар «Впровадження безбар’єрності та доступності у м. Києві: перспективи та виклики на друге півріччя 2024 року».
У семінарі взяли участь представники та представниці КМДА, Київради, районних в місті Києві державних адміністрацій, а також експертного та громадського середовища. Обговорювали сфери охорони здоров’я, соціального захисту та ветеранської політики, транспортної та житлово-комунальної інфраструктури, розвитку зелених зон і цифрової доступності. Про це повідомила заступниця голови КМДА зі здійснення самоврядних повноважень та відповідальна за впровадження безбар’єрності в Києві Марина Хонда.
«Наша мета – створити в Києві середовище, де кожному жителю буде комфортно. Зараз українське суспільство відходить від того, що безбарʼєрність – це лише про відсутність фізичних перешкод у вигляді облаштування пандусів та підіймачів. Це набагато ширше поняття, що стосується кожного. У Києві майже 580 тисяч пенсіонерів за віком. Понад 120 тисяч дітей до 7-ми років. Окрім того, в Києві майже 13 тисяч дітей з інвалідністю. Близько 48 тисяч родин із дітьми до 3-х років, і умов безбар’єрності потребують всі члени сім’ї, які супроводжують дитину. Зрештою, для кожної людини мають бути створені належні умови, щоб вона могла користуватися послугами й інфраструктурою безперешкодно», – розповіла Марина Хонда.
Вона додала, що за даними Київського міського центру медико-соціальної експертизи, лише за 2023 рік інвалідність встановлено майже у 8,5 тисяч дорослих. Із них найбільше людей отримали інвалідність через порушення опорно-рухового апарату – понад 3 700. Друга найбільша група з призначення інвалідності, а це понад 1 500 людей, – через ментальні порушення. Наявність показань на отримання крісла колісного встановлено в майже 1 400 людей, інвалідність через ампутацію – в 625 людей.
«Також ми очікуємо на повернення до Києва понад 100 тисяч Захисників та Захисниць. Ця цифра теж повинна нас всіх тримати в тонусі. Ми вже готуємось до того, що їх потрібно буде інтегрувати в цивільне життя і забезпечити всіма необхідними послугами. Утім, на жаль, якщо аналізувати досвід АТО, приблизно 5% учасників та учасниць бойових дій надалі встановлюють інвалідність 1 чи 2 групи. І про це ми теж маємо пам’ятати», – зазначила Марина Хонда.
Ініціювала проведення проєктного семінару Київська міська державна адміністрація. Співорганізаторами заходу виступили громадська спілка «Ліга сильних» та громадська організація «Центр розвитку міст».
У межах проєктного семінару учасники обговорили виконання Плану заходів на 2023–2024 роки з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року у м. Києві. Також представили звіти та плани щодо імплементації елементів безбар’єрності в міські цільові програми.
Крім того, програма семінару передбачає, що департаменти КМДА розберуть кейси та напрацюють спільні пропозиції щодо ефективної роботи із забезпечення безбар’єрності на друге півріччя 2024 року.
